Олена Білозерська: Знаю, як треба!

Зміна на позиції виснажує. Не так, як тривала пробіжка чи марш-кидок, а непомітно. Особливо коли треба копати, а копати треба завжди, бо позицію для тебе не обладнає і не відремонтує ніхто. Поступово розсереджується увага, слух стає менш гострим, рухи неточними, а в голові, замість роботи, з'являється думка: "Відстояти ще півтори...

Це був другий бойовий у моєму житті, Карлівка, 10 липня 2014. Збір був на армійському блокпості, збиралися довго... Трохи обабіч стояли два снайпери в кікіморах. У руках тримали гвинтівки, за спинами висіли калаші. Це й привернуло мою увагу, я вважала, що "вторичкою" снайпера може бути лише пістолет, тож підійшла і...

Виходила зараз дивитись метеорний потік Персеїди. Прочитала, що проміжок між падаючими "зірками" - десь біля хвилини. За хвилину побачила у небі ворожий безпілотник, ЗУшку, яка намагалася його збити (не збила), жменю червоних трасерів, два сполохи від чогось важкого і один метеор. Якийсь він не дуже помітний був :)

Дала коментар журналу "Новое время" на тему подвійного громадянства: ([ссылка])

На четвертому році війни окопи стали справжніми - завглибшки два метри і змійкою. Вузькі аж занадто, на заступаючих на позицію здорованів вагою за сто косяться з мовчазним несхваленням: "А якщо тебе затрьохсотять, як тебе витягати?". ([ссылка])

([ссылка])

([ссылка])